На завершення я хочу сказати кожному небагато слів, але їх треба запам'ятати на все життя:
Живіть, як у дитинстві-не ховаючи почуттів та емоцій!
Діти, радійте такому дитинству, яке воно і є! Бо зовсім-зовсім скоро ви й не помітите, як станете дорослими...
Дорослі, не забувайте, що були дітьми і взагалі, пам'ятайте своє дитинство. Іноді можна навіть уявити себе дитиною і «пограти» у дитинство...
УСПІХІВ!!!
" Я вже дорослий(-ла)!"- каже кожна 2 дитина. Дітям іноді набридає бути дітьми. Вони хочуть стати дорослими, як мама з татом. Адже думають, що вони тільки навчають, сварять і дорікають дитині. Думають, що дорослим класно, що вони можуть робити що завгодно і їм все дозволено. Наприклад, можуть скільки завгодно дивитися телевізор, пізно лягати спати, сидіти годинами перед комп'ютером… Цей список незкінченний. Це не так. Дорослим не так вже і просто. Вони повинні ходити нароботу(так само як і діти до школи), у них багато проблем, адже вони повинні думати і про себе,і про дитину.Дорослі іноді хочуть зробити так, як цей смайлик: 
. Ось так. Подумайте, діти, про те, що не треба поспішати.
НЕ ТРЕБА ПОСПІШАТИ, АДЖЕ ЧАС ТАК ШВИДКО ЛЕТИТЬ, ЩО ВИ Й НЕ ПОМІТИТЕ, ЯК СТАНЕТЕ ДОРОСЛИМИ І БУДЕТЕ ЖАЛІТИСЯ, ЩО НЕ ХОТІЛИ БУТИ ДІТЬМИ!!!
Дитинство — прекрасна пора для кожної людини. Зараз, мабуть, кожен дорослий мріє потрапити у дитинство… Хоч на хвильку… Згадати, як дивився мультики, грав у пісочниці, не хотів їсти кашу, грав у «Козаки-розбійники»… Багато дорослих, як це здається дивним, заздрять дітям… Можливо, деякі дорослі досі сплять із м'якими іграшками… І не дивно.Бо дитинство-найвеселіші й найцікавіші роки життя. Кажуть «Дитинство-найщасливіші роки життя, але тільки не для дітей». Для кого ж? Так, для дорослих! Коли ми були малими, хотіли скоріше вирости і стати великими, як тато з мамою. А коли ця мрія здійснюється, ми плачемо, сумуємо і хочемо знову у дитинсво. Тож давайте радіти цим найкращим рокам життя, поки вони є.
Я думаю, що дорослі насамперд не повинні забувати, що колись були дітьми. Що дивилися мультики, хотіли грати на вулиці досхочу, рвали штанці і не хотіли їсти кашу. Діти зараз веселі і спритні та іноді вважають дорослих нудними та нецікавими… Тому діти повинні дослухатися до порад дорослих, а доослі розуміти, що почуває дитина. ЩО ДУМАЄТЕ ПО ЦІЙ ТЕМІ ВИ?
Кажуть: «Щастя-це коли тебе розуміють». А чи розуміють дорослі дітей? На жаль,іноді дорослим складно зрозуміти, що хоче від них дитина. Коли я була зовсім крихітною, моя матуся не завжди розуміла мене. Бо у мене були казкові, фантастичні думки. Думки про мультяшних героїв, героїв казок… Зараз, звичайно, мене завжди розуміють.Але взагалі, я вважаю, що дорослі не завжди можуть розуміти дітей.Адже забувають, що дітлахи-це дорослі, але маленькі. Це розповіла мені моя мама. Що стосується «Пригод Тома Сойєра» тот тут така ж ситуація. Місіс Поллі забула, що колись була дитиною, тому і не дуже любить бешкетника Тома.Що думаєте про це ви?
Я не зовсім погоджуюся із цим твердженням. Як для мене, то дитинство-це найщасливіщі і найтурботніші роки життя… Із цим вислівом погодяться дорослі. Кожному дорослому хотілося хоча б на хвилинку переміститися у їхнє веселе дитинство… Що думаєте про це ви?
